Розведення равликів називають геліцекультурою. Таким бізнесом в Європі займаються вже давно, а у нас, в Україні, він тільки розвивається, але відбувається це семимильними кроками.
Перші равликові ферми з’явилися в нашій країні буквально років 10 тому. А вже у 2016 році експорт равликів перевищив за кількістю найголовніший український продукт ― сало.
Заповзятливі українці швидко зрозуміли, що серед усіх сфер тваринництва геліцекультура ― найприбутковіша. При цьому почати бізнес можна практично з нуля, а ризики зведені до мінімуму. Так равликовий бум поширився по всій території, і тепер молюсків вирощують майже в усіх містах України.
Сьогодні поговоримо про два основні методи розведення черевоногих ― загони і теплиці.
Загони (відкритий спосіб)
Для розведення в загонах підходить виноградний равлик. 
Це молюск, який мешкає в нашій смузі та звичний до клімату України. Взимку равлики впадають у сплячку, зариваючись глибоко в ґрунт. Навесні, з настанням тепла, вони виходять з анабіозу. Виповзаючи на поверхню, тварини поповнюють свій організм втраченими запасами, набирають вагу і приступають до розмноження.
Сезон на відкритих фермах триває з квітня по жовтень, але все залежить від природних умов. Молюски можуть прокинутися пізніше, якщо зима затягнеться, а заснути раніше (якщо заморозки настають раніше звичайного часу).
Для того щоб організувати загін, потрібно:
- купити або взяти в оренду ділянку землі;
- обгородити глибоким парканом (захист від хижаків, у тому числі живуть під землею);
- підготувати його (зорати, знезаразити, збагатити мінералами, засіяти їстівними рослинами);
- оформити юридичну особу й отримати дозвіл;
- розставити піддони;
- закупити маточне стадо.
Розмір ділянки залежить виключно від фінансових можливостей господаря і масштабу запланованого бізнесу. Це може бути як частина городу біля приватного будинку, так і великий шматок землі в декілька гектарів.
Ферма на відкритому повітрі має істотну перевагу ― на обладнання потрібні відносно невеликі витрати. Єдине, що бажано придбати, ― це система поливу. Поливати равликів у спекотні дні можна і вручну, але вона значно полегшить долю фермера.
З недоліків: повна залежність від погодних умов. Спека і посуха ― природні вороги молюсків. У таку погоду вони розмножуються неохоче і навіть можуть впасти в тимчасовий анабіоз.
Також треба ретельно подбати про захист. Равлики ― ласощі для їжаків, кротів, хижих птахів та інших тварин.
Теплиці
Дорогий, але більш надійний спосіб вирощування ― закритий. Це має бути приміщення з підведеними комунікаціями та кліматичною технікою. Для активного росту важливо підтримувати оптимальні параметри температури й вологості. Для кожного виду равликів показники різні.
Група Helix (pomatia, aspersa) любить прохолоду (+21…+23℃) і високу вологість (приблизно 80%). Гігантські африканські ахатини теплолюбні (+27… +29℃).
У теплицях загалом вирощують садових равликів (Helix aspersa Maxima, Helix aspersa Muller), які цінуються вище за смакові якості та відповідно коштують дорожче.
Закритий спосіб вимагає серйозних капіталовкладень, навіть якщо його масштаби будуть невеликими.
Треба відзначити, що вищий пілотаж бізнесу по розведенню равликів ― це налагоджена лінія переробки. Поки в Україні така ніша вільна. Наших молюсків продають до Європи, де в Польщі, Болгарії, Румунії їх готують до експорту в країни, де кількість фанатів равликового м’яса максимальна (Франція, Італія, Іспанія, Греція).
Але навіть заморожені цілими равлики мають великий попит. На цей час спостерігається світовий дефіцит цього корисного продукту, тобто його виробляється менше, ніж ринок готовий приймати. Тому якщо Ви вирішите відкрити бізнес по вирощуванню равликів, то точно не прогадаєте. А питання про те, що вибрати, загін або теплицю, ― індивідуальний і залежить від багатьох факторів.